Приветствую Вас Гость • Регистрация • Вход
Пятница, 14.8.2020
Главная » О ВОССТАНОВЛЕНИИ ПРАВ СОБСТВЕННОСТИ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ НА ИМУЩЕСТВО, ПРИНУДИТЕЛЬНО ОТЧУЖДАЕМОЕ ОРГАНАМИ СССР
О ВОССТАНОВЛЕНИИ ПРАВ СОБСТВЕННОСТИ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ НА ИМУЩЕСТВО, ПРИНУДИТЕЛЬНО ОТЧУЖДАЕМОЕ ОРГАНАМИ СССР
Проект закона Украины от 21.10.2005 № 8332
Дата рассмотрения: 21.10.2005
Проект
вноситься народними депутатами України
Сятинею М. Л., Ратушняком С. М.
 
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про відновлення прав власності фізичних осіб на майно, примусово відчужене органами СРСР
 
 
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади відновлення прав власності, порушений внаслідок державно-правових, адміністративних, цивільних актів та інших протизаконних дій, які були прийняті в період після 1917 року (післяреволюційний період) та регулює відносини, пов'язані зі здійсненням процесу реституції.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни
Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
Реституція власності фізичних осіб — відновлення стану майна, існуючого до порушення права власника, в тому числі, відновлення примусово порушених правовідносин власності дійсних власників.
Реституційний позов — позовна заява, що спрямована на судове відновлення попереднього правового стану власності.
Націоналізація — примусове відчуження об'єктів права приватної власності у державну або комунальну власність, що призвело до припинення права приватної власності на ці об'єкти.
Конфіскація — примусове безоплатне відчуження у власність держави, всього або частини майна, що є особистою власністю, власністю родини, що здійснювалось на підставі судового рішення або адміністративного акту.
Експропріація — насильницьке безоплатне відчуження майна власника або користувача, що здійснювалось органами влади.
Відшкодування шкоди — цивільно-правова відповідальність згідно з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяної шкоди, грошові кошти, еквіваленти або інше майно, що повертається власнику відчуженого майна в порядку, встановленому цим Законом;
Грошова компенсація — відшкодування вартості майна.
Майно — нерухомість, в тому числі земельні ділянки, рухоме майно, предмети мистецтва, архівні документи, предмети особистого вжитку, грошові заощадження, цінні папери, вклади в банках, торговельні знаки, марки, інтелектуальна власність тощо.
Стаття 2. Принципи відновлення порушених прав власності
Повернення майна та інших майнових прав здійснюється на принципах:
соціально-історичної справедливості,
законності;
гласності:
правонаступності;
державного регулювання та контролю;
забезпечення соціальних гарантій добросовісних користувачів;
компенсації матеріальної та моральної шкоди;
непорушності прав приватної власності;
гарантування власнику відшкодування вартості об'єкта права приватної власності.
Стаття 3. Сфера дії закону
Положення цього Закону поширюються на правовідносини між державою або територіальною громадою та фізичними особами щодо майна, яке було вилучене з володіння без належної компенсації в судовому і поза судовому порядку на підставі державно-правових, адміністративних і цивільних актів та інших протизаконних дій, які були прийняті у післяреволюційний період і до дня проголошення України самостійної незалежною державою.
Закон встановлює підстави, умови і порядок задоволення реституційних вимог.
Стаття 4. Предмет регулювання Закону
Дія Закону поширюється на майно фізичних осіб, що знаходилось у приватній власності до відчуження його органами влади у судовому і поза судовому порядку.
Дія Закону не поширюється на повернення майна, яке було:
примусово відчужено в умовах воєнного чи надзвичайного стану;
вилучене у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади;
відчуження на користь держави або територіальної громади приватизованого майна внаслідок визнання недійсними договорів купівлі-продажу, що регулюється цивільним законодавством;
інше вилучення чи відчуження об'єктів права приватної власності на користь держави у випадку порушення порядку використання власності.
Стаття 5. Законодавство про повернення майна
Законодавство про повернення майна складається з Конституції України, цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, що прийняті на їх виконання та міжнародно-правових актів у цій сфері.
Розділ II
УМОВИ ТА СПОСОБИ ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ВЛАСНОСТІ
Стаття 6. Особи, що мають право на повернення майна, відшкодування його вартості та отримання грошової компенсації
Право на повернення майна, відшкодування його вартості або отримання грошової компенсації мають громадяни України, громадяни інших держав, а також особи без громадянства (наділі — правомочні особи), які були примусово позбавлені права власності на майно, що перебуває на території України, їх спадкоємці.
Стаття 7. Майно, що підлягає безумовному поверненню
Безумовному поверненню підлягають:
будинки, споруди та комплекси, що не є пам'ятками історії та культури,
земельні ділянки, виключно громадянам України;
предмети особистого вжитку та архіви, що не перейшли у власність інших приватних осіб на момент вступу в дію цього Закону;
інше майно, що раніше належало правомочним особам, і яке не перебуває у приватній власності на час набуття чинності цього Закону.
Стаття 8. Майно, що підлягає поверненню на певних умовах
Інше майно передається правомочній особі при дотриманні наступних вимог:
будівлі та споруди, предмети особистого вжитку, які є пам'ятками історії та культури, повертаються у власність на умовах їх спільного користування правомочних осіб та відповідних державних чи комунальних музейних, охоронних, реставраційних та інших служб;
предмети особистого вжитку, службова література, архівні матеріали, інші джерела, що перейшли у власність інших приватних осіб можуть передаватися лише за згодою цих осіб;
майно побутового та виробничого призначення, яким користуються інші фізичні та юридичні особи, передається на умовах оренди цього майна, правомочними особами або на будь-яких інших умовах, що задовольняє обидві сторони;
майно побутового та виробничого призначення, що перейшло у власність інших фізичних і юридичних осіб, передається у власність правомочним особам на умовах часткової участі зазначених осіб, або використовується іншим способом, що задовольняє обидві сторони.
Стаття 10. Майно, що не підлягає поверненню
Не підлягає поверненню правомочній особі майно, що належало на праві власності:
земельні ділянки і нерухомість, передані на баланс бюджетним підприємствам, організаціям і установам соціально-культурної сфери, медичних послуг та реабілітації інвалідів;
земельні ділянки і нерухомість, передані на баланс дипломатичних представництв та консульських установ;
будинки, споруди, інше майно соціально-культурного та виробничого призначення міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України;
земельні ділянки, відведені під транспортні магістралі, лінії зв'язку, комунікації, території військових частин, інші об'єкти виробничої та соціальної інфраструктури;
земельні ділянки, передані у приватну власність;
майно, знищене за часів громадянської та Великої Вітчизняної війни, а також в результаті стихійного лиха;
майно вилучене з цивільного обігу.
Стаття 11. Способи відновлення прав власності
Відновлення прав власності та інших майнових прав, порушених в результаті державно-правових дій, адміністративних актів, цивільних угод, або інших протизаконних процесів, які мали місце у післяреволюційних період, полягає у поверненні колишнім власникам майна, наданні фінансової компенсації, а також у скасуванні законодавчих і адміністративних актів, що порушили їх права.
Розділ III
ПОРЯДОК ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ВЛАСНОСТІ
Стаття 12. Підстави для пред'явлення позовів про відновлення прав власності
Правомочні особи мають право звернутися з реституційним позовом до суду щодо повернення належного їм майна, що перейшло до іншого (стороннього) власника в післяреволюційний період внаслідок:
націоналізації;
конфіскації;
експропріації;
відчуження без виплати компенсації;
відчуження з символічною компенсацією;
рішення суду про передачу майна державі або іншій юридичній чи фізичній особі;
заяви про передачу майна у випадку скрутному положенні (так звані заяви про відмові від власності);
відмови від власності при судовому (позасудовому) розгляді, здійснена у скрутному положенні.
угоди про дарування нерухомості, купівлі-продажу, які підписувалися власником у скрутному положенні;
Обов'язок передачі предмету розповсюджується і на інші випадки, якщо власник (користувач) набув майно без згоди правомочної особи.
Стаття 13. Правонаступність на майно
В разі смерті правомочної особи або оголошення її померлою, відчужене майно повертається іншим особам, що мають на нього право, в такому порядку:
спадкоємець за заповітом, який дожив до дня набрання чинності цього Закону;
діти правомочної особи та їх дружини (чоловіки), які є живими на день набрання чинності цього Закону. Якщо на день набрання чинності цього Закону не залишилося живими нікого з дітей правомочної особи, мають право на власність діти дітей, або їх нащадки, у разі смерті останніх;
батьки правомочної особи, якщо немає нікого живих з осіб, зазначених у абзаці 2, які дожили до дня смерті правомочної особи;
брати і сестри, які є живими на день набрання чинності цього Закону. У випадку смерті зазначених осіб на день набуття чинності цього Закону, право на власність мають їх діти.
Якщо відчужене майно належить до спільної власності декількох осіб, то всі мають на нього право власності відповідно до розміру їх часток у майні. У випадку смерті будь-кого із співвласників, особами, що мають право на майно, визначаються інші особи згідно з частиною 1 статті.
Стаття 14. Судовий порядок відновлення прав власності
Правомочні особи для відновлення прав власності повинні подати до суду реституційний позов, відповідні документи, кадастрові та метричні відомості, інші документи та свідчення, що підтверджують права власності на відчужене майно або право його наслідування.
Архівні документи та інші матеріали, необхідні для підтвердження права власності на відчужене майно, видаються архівними і державними організаціями за письмовою заявою правомочної особи, в терміни, встановлені для розгляду звернень громадян.
Реституційні позови до суду звільняються від державного мита та оплати нотаріальних послуг.
Граничний термін виконання рішення про повернення майна не повинен перевищувати один рік.
Стаття 15. Позовні строки
Правомочні особи, що претендують на повернення майна можуть звертатися до суду з реституційним позовом протягом 10 років після набрання чинності цього Закону. Після закінчення зазначеного строку правомочна особа втрачає право на повернення їй майна.
Стаття 16. Правове процедура та правове оформлення повернення майна
Майно, що підлягає поверненню на підставі відповідного рішення суду, передається правомочні особі у спосіб, визначений судом та чинним законодавством.
Розділ IV
ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА, ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ВИПЛАТИ ГРОШОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ
Стаття 17. Відшкодування шкоди
У разі неможливості повернення майна правомочній особі, яке належить їй на праві власності, але не може бути передано їй на підставах, визначених у статті 10 Закону, або у разі, якщо майно не збереглося у натурі, відшкодовується шкода.
Відшкодування шкоди відбувається шляхом надання:
робіт і послуг з відновлення, консервації або реставрації будинків і споруд, інших предметів, які зазнали руйнування;
виробничих, житлових приміщень та іншого рівноцінного майна, у разі згоди на це правомочної особи;
інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів;
грошової компенсації.
Стаття 18. Порядок виплати грошової компенсації
У разі неможливості повернення майна або відшкодування його вартості у натурі, правомочній особі виплачується грошова компенсація. Виплата передбаченої рішенням суду грошової компенсації проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідним органом Державного казначейства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виплата компенсації здійснюється одноразово у безготівковому порядку на рахунок правомочної особи відкритий в банківській установі на території України. Про перерахування коштів і реквізити рахунку, на який здійснено перерахування, правомочна особа повідомляється впродовж трьох днів після перерахування.
Стаття 19. Розмір грошової компенсації
Розмір грошової компенсації визначається з урахуванням вартості майна, яке підлягає відшкодуванню.
Вартість примусово вилученого майна визначається у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність з урахуванням його зносу на день вилучення.
Незалежно від визначеної вартості примусово вилученого майна загальна сума компенсації не повинна перевищувати 1000 мінімальних заробітних плат.
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 20. Судовий захист прав фізичних і юридичних осіб у процесі повернення майна
Фізичні особи, які мають право на повернення майна повинні звертатися до суду за захистом своїх прав, встановлених цим Законом.
Спори, що виникають у процесі реституції, вирішуються судом або господарським судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.
Стаття 21. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання Закону
Посадові особи органів державної влади несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Закону у відповідності з чинним законодавством України.
Стаття 22. Прикінцеві положення
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Кабінету Міністрів України:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;
прийняти акти, що випливають з цього Закону та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти.
Категория: ЗАКОНЫ | Просмотров: 1095 | Добавил: Cesar | Теги: Ратушняк С., Имущество отчужденное при СССР
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.