Скачать полностью: http://zakoni.ucoz.ru/Kodeks/noviugolovno_proz_kodeks_ukr.rtf  

Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та межі його дії
Стаття 2. Завдання кримінального судочинства
1. Завданнями кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
1) близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
7) закон України про кримінальну відповідальність - законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки);
«14) притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».
Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:
10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;
15) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;
22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини
2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення
Стаття 20. Забезпечення права на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.